(спрямований по вертикалі) прямовисний, прямий, сторчовий, простопадний.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
вертикальний —
вертика́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
вертикальний —
Прямовисний, простовисний, СТОРЧОВИЙ; пр. -КАЛЬНО, свічкою, навсторч і п. ф.
Словник синонімів Караванського
вертикальний —
[веиртиекал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
вертикальний —
-а, -е. 1》 Який має напрям вертикалі; прямовисний; прот. горизонтальний. 2》 перен. Який охоплює підприємства, установи, органи, організації, особи від нижчих до вищих або навпаки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вертикальний —
ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який має напрям вертикалі (у 1 знач.), перпендикулярний стосовно горизонту; прямовисний; протилежне горизонтальний.
Словник української мови у 20 томах
вертикальний —
вертика́льний (лат. verticalis) напрямлений по вертикалі; ¤ в. круг – астрономічний інструмент для вимірювання висот світил; ¤ в-і кути – два кути, в яких вершина спільна, а сторони одного є продовженням сторін другого.
Словник іншомовних слів Мельничука
вертикальний —
ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ (спрямований по вертикалі), ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРЯМИ́Й, СТОРЧОВИ́Й, ПРОСТОПА́ДНИЙ заст. Майбутнє належить літакам вертикального зльоту (з журналу); З обох боків ущелини зводилися прямовисні стіни білого й сірого каміння (В. Кучер); Стежечка..
Словник синонімів української мови
вертикальний —
Вертика́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вертикальний —
ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який має напрям вертикалі; прямовисний; протилежне горизонтальний. Далі здіймалися перші шпилі гір, а між ними десь і будиночок — сторожка коло контрольної вертикальної штольні (Ле, Міжгір’я, 1953, 279)...
Словник української мови в 11 томах