глюкагон

глюкаго́н

[від грец. γλυκύς – солодкий і го(рмо)н]

гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує концентрацію цукру в крові.

Значення в інших словниках

1. глюкагон — -у, ч. Гормон підшлункової залози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. глюкагон — ГЛЮКАГО́Н, у, ч., фізл. Гормон підшлункової залози, який бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини і тварин. Стимулюючи у печінці розщеплення глікогену, глюкагон підвищує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. глюкагон — Гормон, антагоніст інсуліну; див. гормони.  Універсальний словник-енциклопедія