глюкагон —
-у, ч. Гормон підшлункової залози.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глюкагон —
ГЛЮКАГО́Н, у, ч., фізл. Гормон підшлункової залози, який бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини і тварин. Стимулюючи у печінці розщеплення глікогену, глюкагон підвищує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
глюкагон —
глюкаго́н [від грец. γλυκύς – солодкий і го(рмо)н] гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує концентрацію цукру в крові.
Словник іншомовних слів Мельничука