Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
глюкагон —
ГЛЮКАГО́Н, у, ч., фізл. Гормон підшлункової залози, який бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини і тварин. Стимулюючи у печінці розщеплення глікогену, глюкагон підвищує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
глюкагон —
глюкаго́н [від грец. γλυκύς – солодкий і го(рмо)н] гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує концентрацію цукру в крові.
Словник іншомовних слів Мельничука
глюкагон —
Гормон, антагоніст інсуліну; див. гормони.
Універсальний словник-енциклопедія