глюкагон

ГЛЮКАГО́Н, у, ч., фізл.

Гормон підшлункової залози, який бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини і тварин.

Стимулюючи у печінці розщеплення глікогену, глюкагон підвищує вміст цукру в крові (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. глюкагон — -у, ч. Гормон підшлункової залози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. глюкагон — глюкаго́н [від грец. γλυκύς – солодкий і го(рмо)н] гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну в організмі людини й тварин. Підвищує концентрацію цукру в крові.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. глюкагон — Гормон, антагоніст інсуліну; див. гормони.  Універсальний словник-енциклопедія