гриф
(нім. Griff, букв. – рукоятка, захват)
1. Рукоятка шаблі або іншої холодної зброї.
2. У струнних смичкових інструментах – наклеєна на шийку дерев’яна пластинка, до якої притискують струни.
3. спорт. Сталевий стрижень штанги.
4. Те саме, що й грифон.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука