Значення в інших словниках
-
дебош —
дебо́ш іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
дебош —
-у, ч., розм. Бешкет, бійка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дебош —
Бешкет, веремій, веремія, ворохоба, галабурда, гармидер, заколот, колотнеча, шарварок
Словник чужослів Павло Штепа
-
дебош —
ДЕБО́Ш, у, ч., розм. Бешкет, бійка. – Руки в них короткі для того, щоб розгромити нас. А от дебош можуть вчинити (А. Головко); І тоді з гурту вихопився міліціонер: – Припинити дебош! У всьому розбереться міліція (А.
Словник української мови у 20 томах
-
дебош —
див. бійка
Словник синонімів Вусика
-
дебош —
БЕ́ШКЕТ (порушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, сваркою, бійкою), ДЕБО́Ш розм. рідше, ГАЛАБУ́РДА діал.; ХУЛІГА́НСТВО (грубе порушення правил громадського порядку — як окремий випадок, так і явище в цілому).
Словник синонімів української мови
-
дебош —
ДЕБО́Ш, у, ч., розм. Бешкет, бійка. І тоді з гурту вихопився міліціонер: — Припинити дебош! У всьому розбереться міліція (Шиян, Баланда, 1957, 35); — Руки в них короткі для того, щоб розгромити нас. А от дебош можуть вчинити (Головко, II, 1957, 469).
Словник української мови в 11 томах