дюбель
дю́бель
(нім. Dubel – закріпка, шип)
чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у кам’яну стінку; в тупому кінці Д. є отвір з різьбою, куди вгвинчують шуруп з роликом для закріплення електричного дроту.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука