дюбель
дю́бель
-я, ч.
Чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у стіну; в тупому кінці є отвір з різьбою, куди вгвинчують шуруп.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидю́бель
-я, ч.
Чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у стіну; в тупому кінці є отвір з різьбою, куди вгвинчують шуруп.
Великий тлумачний словник сучасної української мови