Великий тлумачний словник сучасної мови

дюбек

дюбе́к

-у, ч.

Вищий сорт тютюну.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дюбек — дюбе́к іменник чоловічого роду сорт тютюну  Орфографічний словник української мови
  2. дюбек — ДЮБЕ́К, у, ч. Вищий сорт тютюну. Кисет був доверху набитий сухими листками жовтого кримського дюбеку і солодко пахнув (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).  Словник української мови в 11 томах