Орфографічний словник української мови

дюбек

дюбе́к

іменник чоловічого роду

сорт тютюну

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дюбек — -у, ч. Вищий сорт тютюну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дюбек — ДЮБЕ́К, у, ч. Вищий сорт тютюну. Кисет був доверху набитий сухими листками жовтого кримського дюбеку і солодко пахнув (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).  Словник української мови в 11 томах