дюбек

ДЮБЕ́К, у, ч. Вищий сорт тютюну.

Кисет був доверху набитий сухими листками жовтого кримського дюбеку і солодко пахнув (Кучер, Чорноморці, 1956, 346).

Значення в інших словниках

1. дюбек — дюбе́к іменник чоловічого роду сорт тютюну  Орфографічний словник української мови
2. дюбек — -у, ч. Вищий сорт тютюну.  Великий тлумачний словник сучасної мови