зензубель

зензу́бель

(нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок)

деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь.

Значення в інших словниках

1. зензубель — зензу́бель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зензубель — -я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зензубель — ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Працювати зензубелем.  Словник української мови в 11 томах