зензубель зензу́бель -я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках зензубель — зензу́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови зензубель — зензу́бель (нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок) деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь. Словник іншомовних слів Мельничука зензубель — ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Працювати зензубелем. Словник української мови в 11 томах