зензубель

ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках.

Працювати зензубелем.

Значення в інших словниках

1. зензубель — зензу́бель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зензубель — -я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зензубель — зензу́бель (нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок) деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь.  Словник іншомовних слів Мельничука