зензубель
зензу́бель
-я, ч.
Столярний інструмент для виймання пазів у дошках.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зензубель — зензу́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зензубель — зензу́бель (нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок) деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь. Словник іншомовних слів Мельничука
- зензубель — ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Працювати зензубелем. Словник української мови в 11 томах