зензубель

зензу́бель

(нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок)

деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зензубель — зензу́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зензубель — -я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зензубель — ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Працювати зензубелем. Словник української мови в 11 томах