зензубель
зензу́бель
(нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок)
деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зензубель — зензу́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зензубель — -я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зензубель — ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Працювати зензубелем. Словник української мови в 11 томах