1. Орфографічний словник української мови

зензубель

зензу́бель

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зензубель — -я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зензубель — зензу́бель (нім. Simshobel, від Sims – карниз і Hobel – рубанок) деревообробний інструмент (вид рубанка) для стругання фасонних поверхонь. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. зензубель — ЗЕНЗУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для виймання пазів у дошках. Працювати зензубелем. Словник української мови в 11 томах