кантор
ка́нтор
(від лат. cantor – співак)
1. У католицькій церкві – півчий, у протестантській – вчитель церковних співів, диригент хору, органіст; у єврейській синагозі – головний співак.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничукака́нтор
(від лат. cantor – співак)
1. У католицькій церкві – півчий, у протестантській – вчитель церковних співів, диригент хору, органіст; у єврейській синагозі – головний співак.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука