капсуль

ка́псуль

(від лат. capsula – коробочка)

1. Металевий циліндрик або ковпачок з вибуховою речовиною, що спалахує від удару і забезпечує вибух заряду; застосовують у бойових патронах, дистанційних трубках тощо.

2. Олов’яний ковпачок, який надівають на закупорену пляшку з вином.

Значення в інших словниках

1. капсуль — ка́псуль іменник чоловічого роду у вогнепальній зброї тощо капсу́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. капсуль — -я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. капсуль — КА́ПСУЛЬ, я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо. — Пора гранату,— простогнав Сашко,— не забудь вставити капсуль… (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах