карборунд

карбору́нд

[від карбо... і (ко)рунд]

сполука кремнію з вуглецем; кристалічна речовина, за твердістю поступається лише алмазові, застосовують як абразиви, для виготовлення вогнетривких плит, нагрівальних стрижнів для електропечей тощо.

Значення в інших словниках

1. карборунд — карбору́нд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. карборунд — -у, ч., спец. Надтвердий матеріал, який добувають із піску та коксу в електропечах і використовують для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карборунд — див. карбід кремнію  Універсальний словник-енциклопедія
4. карборунд — КАРБОРУ́НД, у, ч., спец. Дуже тверда кристалічна речовина, сполука вуглецю з кремнієм, що використовується для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів.  Словник української мови в 11 томах