карборунд
карбору́нд
-у, ч., спец.
Надтвердий матеріал, який добувають із піску та коксу в електропечах і використовують для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови