командор
командо́р
(франц. commandeur)
1. За середньовіччя – одне з вищих звань у чернечо-лицарських орденах.
2. Один з вищих ступенів в ієрархії масонських лож (див. масонство).
3. В Росії у 18 – на початку 19 ст. флотський чин між капітаном 1-го рангу і контр-адміралом 4-го ступеня.
4. В СРСР (до 1926 p.), у країнах Західної Європи і США – звання голови яхт-клубу.
5. Керівник кінних, лижних, велосипедних, мотоциклетних, автомобільних та інших пробігів та екскурсій.
6. Капітан-К. в Англії, Голландії, Іспанії та деяких інших країнах – начальник загону суден, який не має адміральського звання.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука