Словник іншомовних слів Мельничука

кондуїт

(від франц. conduit – поведінка)

штрафний журнал, список, до якого в старих школах заносили провини учнів (кондуїтний список).

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. кондуїт — кондуї́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кондуїт — -у, ч. У дореволюційній Росії – журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі. || розм. Записник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кондуїт — КОНДУЇ́Т, у, ч., заст. Журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі або про реєстрацію виконаних робіт. – Русин... Русин... Русин, – муркотів святий Петро. – Чекай хвилину, нехай я лише загляну до твойого [твого] кондуїту (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. кондуїт — (-у) ч.; шк. Шкільний журнал. ПСУМС, 36.  Словник жарґонної лексики української мови
  5. кондуїт — КОНДУЇ́Т, у, ч. У дореволюційній Росії — журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі. — Русин… Русин… Русин,— муркотів святий Петро.— Чекай хвилину, нехай я лише загляну до твойого [твого] кондуїту (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  6. кондуїт — рос. кондуит необнародувані зв'язки з банком, трестом при розповсюдженні на біржі "гарячих" випусків їх цінних паперів.  Eкономічна енциклопедія