Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
кондуїт —
кондуї́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кондуїт —
-у, ч. У дореволюційній Росії – журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі. || розм. Записник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кондуїт —
КОНДУЇ́Т, у, ч., заст. Журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі або про реєстрацію виконаних робіт. – Русин... Русин... Русин, – муркотів святий Петро. – Чекай хвилину, нехай я лише загляну до твойого [твого] кондуїту (І.
Словник української мови у 20 томах
кондуїт —
(від франц. conduit – поведінка) штрафний журнал, список, до якого в старих школах заносили провини учнів (кондуїтний список).
Словник іншомовних слів Мельничука
кондуїт —
КОНДУЇ́Т, у, ч. У дореволюційній Росії — журнал із записами про поведінку учнів у навчальному закладі. — Русин… Русин… Русин,— муркотів святий Петро.— Чекай хвилину, нехай я лише загляну до твойого [твого] кондуїту (Фр.
Словник української мови в 11 томах
кондуїт —
рос. кондуит необнародувані зв'язки з банком, трестом при розповсюдженні на біржі "гарячих" випусків їх цінних паперів.
Eкономічна енциклопедія