корда

ко́рда

(від франц. corde – мотузка)

1. Довга мотузка, застосовувана під час виїжджування коней по колу.

2. Струна (нитка) для керування літаючими моделями.

Значення в інших словниках

1. корда — ко́рда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. корда — див. вірьовка; держак  Словник синонімів Вусика
3. корда — -и, ж., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. корда — Линка  Словник чужослів Павло Штепа
5. корда — КО́РДА, и, ж., спец. 1. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по колу під час навчання та виїжджування. Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (О.  Словник української мови у 20 томах
6. корда — КО́РДА, и, ж., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування. Перед запряганням лоша ганяють на корді (Конярство, 1957, 110); Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (Гончар, Таврія, 1952, 268).  Словник української мови в 11 томах