корда
КО́РДА, и, ж., спец.
1. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по колу під час навчання та виїжджування.
Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (О. Гончар);
Прогін коня за допомогою корди є важливим етапом його тренування, під час якого дресирувальник має змогу спостерігати за рухами, станом і природною поставою тварини (з наук.-попул. літ.).
2. Міцна нитка або струна для керування літальними моделями.
Корда повинна бути міцною та прозорою (з навч. літ.);
Корда має відповідати параметрам довжини й ширини, які визначає регламент змагань з авіамодельного спорту (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)