Значення в інших словниках
-
корда —
ко́рда іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
корда —
див. вірьовка; держак
Словник синонімів Вусика
-
корда —
-и, ж., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
корда —
КО́РДА, и, ж., спец. 1. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по колу під час навчання та виїжджування. Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (О.
Словник української мови у 20 томах
-
корда —
ко́рда (від франц. corde – мотузка) 1. Довга мотузка, застосовувана під час виїжджування коней по колу. 2. Струна (нитка) для керування літаючими моделями.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
корда —
КО́РДА, и, ж., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування. Перед запряганням лоша ганяють на корді (Конярство, 1957, 110); Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (Гончар, Таврія, 1952, 268).
Словник української мови в 11 томах