корда

КО́РДА, и, ж., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування.

Перед запряганням лоша ганяють на корді (Конярство, 1957, 110);

Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (Гончар, Таврія, 1952, 268).

Значення в інших словниках

1. корда — ко́рда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. корда — див. вірьовка; держак  Словник синонімів Вусика
3. корда — -и, ж., спец. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по кругу під час навчання та виїжджування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. корда — Линка  Словник чужослів Павло Штепа
5. корда — КО́РДА, и, ж., спец. 1. Довгий мотузок, на якому ганяють коней по колу під час навчання та виїжджування. Жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді (О.  Словник української мови у 20 томах
6. корда — ко́рда (від франц. corde – мотузка) 1. Довга мотузка, застосовувана під час виїжджування коней по колу. 2. Струна (нитка) для керування літаючими моделями.  Словник іншомовних слів Мельничука