кіфоз

кіфо́з

(від грец. κυφός – згорблений)

викривлення у людей хребта (здебільшого грудного відділу) випуклістю назад.

Значення в інших словниках

1. кіфоз — кіфо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кіфоз — -у, ч., мед. Викривлення у людей хребта випуклістю назад. Вроджений кіфоз — кіфоз, зумовлений порушеннями розвитку передніх відділів тіл хребців. Мобільний кіфоз — кіфоз, який розвивається при слабкості м'язів спини та звичній неправильній позі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кіфоз — КІФО́З, у, ч., мед. Природжений або набутий унаслідок певних хвороб вигин хребта опуклістю назад. Тривалий перебіг кіфозу призводить до появи клиноподібної деформації хребців, руйнування міжхребцевих хрящів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах