левірат

левіра́т

(від лат. levir – дівер)

шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу.

Значення в інших словниках

1. левірат — левіра́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. левірат — -у, ч. Шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. левірат — ЛЕВІРА́Т, а, ч. Шлюбний звичай у багатьох народів, який дозволяв або навіть зобов'язував молодшого брата покійного чоловіка одружуватися з удовою.  Словник української мови у 20 томах