Орфографічний словник української мови

левірат

левіра́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. левірат — -у, ч. Шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. левірат — ЛЕВІРА́Т, а, ч. Шлюбний звичай у багатьох народів, який дозволяв або навіть зобов'язував молодшого брата покійного чоловіка одружуватися з удовою.  Словник української мови у 20 томах
  3. левірат — левіра́т (від лат. levir – дівер) шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально-родового ладу.  Словник іншомовних слів Мельничука