легітимація
легітима́ція
(від лат. legitimus – законний, узаконений)
1. Визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження.
2. Документи, що засвідчують це право або повноваження.
3. В буржуазному праві узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука