легітимація
легітима́ція
-ї, ж., юр.
1》 Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження.
|| Документ, який підтверджує це право або повноваження.
2》 Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей.
3》 Спосіб або процес, завдяки якому держава або політична система одержує виправдання.
4》 Форма посвідчення особи громадянина в державах, де відсутня паспортна система.
Великий тлумачний словник сучасної української мови