Словник іншомовних слів Мельничука

магнітола

магніто́ла

[від магніто(фон) і (радіо)ла]

об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. магнітола — магніто́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. магнітола — -и, ж. Радіоприймач і магнітофон, конструктивно об'єднані в одному корпусі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном. – Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський); Двокасетна магнітола.  Словник української мови у 20 томах
  4. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.  Словник української мови в 11 томах