МАГНІТО́ЛА, и, ж. Об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
магнітола —
магніто́ла іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
магнітола —
-и, ж. Радіоприймач і магнітофон, конструктивно об'єднані в одному корпусі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
магнітола —
МАГНІТО́ЛА, и, ж. Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном. – Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський); Двокасетна магнітола.
Словник української мови у 20 томах
магнітола —
магніто́ла [від магніто(фон) і (радіо)ла] об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.
Словник іншомовних слів Мельничука