магнітола

магніто́ла

-и, ж.

Радіоприймач і магнітофон, конструктивно об'єднані в одному корпусі.

Значення в інших словниках

1. магнітола — магніто́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном. – Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський); Двокасетна магнітола.  Словник української мови у 20 томах
3. магнітола — магніто́ла [від магніто(фон) і (радіо)ла] об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. магнітола — МАГНІТО́ЛА, и, ж. Об’єднані в одному футлярі радіоприймач і магнітофон.  Словник української мови в 11 томах