магнітола
МАГНІТО́ЛА, и, ж.
Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном.
– Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський);
Двокасетна магнітола.
Словник української мови (СУМ-20)МАГНІТО́ЛА, и, ж.
Комбінований пристрій, у якому радіоприймач об'єднаний з магнітофоном.
– Ось магнітолу взявся лагодити, – кивнув на апарат Яцюк. – Зламалася (І. Росоховатський);
Двокасетна магнітола.
Словник української мови (СУМ-20)