норматив

нормати́в

(від лат. normatio – впорядкування)

економічний, технічний або інший показник норм, відповідно до|яких виконується будь-яка робота.

Значення в інших словниках

1. норматив — нормати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. норматив — [норматиў] -иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў  Орфоепічний словник української мови
3. норматив — -у, ч., спец. 1》 Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. Гігієнічний норматив — кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. норматив — НОРМАТИ́В, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. Нормативи щодо температури, вологості...  Словник української мови у 20 томах
5. норматив — НОРМАТИ́В, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь...  Словник української мови в 11 томах