норматив

нормати́в

[норматиў]

-иву, м. (на) -ив'і, мн. -иви^е, -ив'іў

Значення в інших словниках

1. норматив — нормати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. норматив — -у, ч., спец. 1》 Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. Гігієнічний норматив — кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних...  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. норматив — НОРМАТИ́В, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь. Нормативи щодо температури, вологості...  Словник української мови у 20 томах
4. норматив — нормати́в (від лат. normatio – впорядкування) економічний, технічний або інший показник норм, відповідно до|яких виконується будь-яка робота.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. норматив — НОРМАТИ́В, у, ч., спец. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь...  Словник української мови в 11 томах