норматив
НОРМАТИ́В, у, ч., спец.
Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь.
Нормативи щодо температури, вологості, а іноді і щодо вуглекислоти беруться в основу розрахунків при проектуванні і будівництві свинарників (з наук. літ.);
Цей метод [прицільної стрільби] давав змогу взяти від рідної зброї значно більше, аніж передбачалося нормативами (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)