пандора

пандо́ра

(грец. Πανδώρη, «Усім обдарована»)

у давньогрецькій міфології жінка, наділена богами поряд з чарівністю також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на земію Зевсом з скринею (посудом), наповненою лихом. Відкривши її з цікавості, П. дала поширитися лиху серед людей, а коли закрила – в скрині лишилася тільки оманлива надія. Вираз «скриня Пандори» – синонім джерела біди й лиха.

Значення в інших словниках

1. Пандора — Пандо́ра іменник жіночого роду, істота міфологічний персонаж  Орфографічний словник української мови
2. пандора — -и, ж. У давньогрецькій міфології – жінка, наділена богами, поряд із чарівністю, також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на Землю Зевсом зі скринею, наповненою лихом. Скриня Пандори перен. — джерело біди й лиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови