Орфографічний словник української мови

Пандора

Пандо́ра

іменник жіночого роду, істота

міфологічний персонаж

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пандора — -и, ж. У давньогрецькій міфології – жінка, наділена богами, поряд із чарівністю, також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на Землю Зевсом зі скринею, наповненою лихом. Скриня Пандори перен. — джерело біди й лиха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пандора — пандо́ра (грец. Πανδώρη, «Усім обдарована») у давньогрецькій міфології жінка, наділена богами поряд з чарівністю також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була нібито послана на земію Зевсом з скринею (посудом), наповненою лихом.  Словник іншомовних слів Мельничука