пропретор

пропре́тор

(лат. propraetor, букв. – замість претора)

в Стародавньому Римі особа, яка здійснювала вищу юридичну, адміністративну, військову владу в провінціях.

Значення в інших словниках

1. пропретор — пропре́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пропретор — -а, ч. У Стародавньому Римі – особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропретор — ПРОПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі – особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).  Словник української мови у 20 томах
4. пропретор — ПРОПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі — особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).  Словник української мови в 11 томах