пропретор
ПРОПРЕ́ТОР, а, ч.
У стародавньому Римі – особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).
Словник української мови (СУМ-20)ПРОПРЕ́ТОР, а, ч.
У стародавньому Римі – особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).
Словник української мови (СУМ-20)