Великий тлумачний словник сучасної мови

пропретор

пропре́тор

-а, ч.

У Стародавньому Римі – особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пропретор — пропре́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пропретор — ПРОПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі – особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).  Словник української мови у 20 томах
  3. пропретор — пропре́тор (лат. propraetor, букв. – замість претора) в Стародавньому Римі особа, яка здійснювала вищу юридичну, адміністративну, військову владу в провінціях.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пропретор — ПРОПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі — особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).  Словник української мови в 11 томах