пропретор
ПРОПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі — особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі — особа, призначена у провінцію як її управитель (намісник).
Словник української мови (СУМ-11)