сателіт
сателі́т
[від лат. satelles (satellitis) – супутник, служник, спільник]
1. астр. Супутник планети.
2. В давнину назва озброєних найманців, що супроводили володаря.
3. Зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса. Є складовою частішою механізмів у підйомних машинах, верстатах, редукторах тощо.
4. Держава, яка є формально незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій імперіалістичній державі.
5. Переносно – покірний виконавець чужої волі, поплічник.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука