сателіт

сателі́т

-а, ч.

1》 У Стародавньому Римі – озброєний найманець, слуга, що супроводжував свого володаря.

2》 перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник.

|| Держава або уряд, формально незалежні, але фактично підлеглі іншій державі або урядові.

3》 астр. Супутник планети.

4》 тех. Зубчасте колесо з рухомою віссю обертання, яке здійснює рух одночасно навколо своєї осі та осі центрального колеса.

5》 спец. Додаткова слабка лінія, що супроводжує яскраву лінію у спектрі світла.

6》 біол. Відокремлена вторинною довгою і глибокою перетяжкою ділянка хромосоми.

Значення в інших словниках

1. сателіт — сателі́т 1 іменник чоловічого роду, істота слуга; прибічник сателі́т 2 іменник чоловічого роду супутник  Орфографічний словник української мови
2. сателіт — САТЕЛІ́Т, а, ч. 1. У стародавньому Римі – озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря. 2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. Задля своєї товариської ..  Словник української мови у 20 томах
3. сателіт — сателі́т [від лат. satelles (satellitis) – супутник, служник, спільник] 1. астр. Супутник планети. 2. В давнину назва озброєних найманців, що супроводили володаря. 3. Зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. сателіт — ВАСА́Л (країна, уряд, організація й т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить), САТЕЛІ́Т, МАРІОНЕ́ТКА.  Словник синонімів української мови
5. сателіт — САТЕЛІ́Т, а, ч. 1. У стародавньому Римі — озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря. 2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. Задля своєї товариської..  Словник української мови в 11 томах
6. сателіт — рос. сателит 1. В астрономії — супутник планети. 2. Держава, яка є формально незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій імперіалістичній державі. 3. Переносно — покірний виконавець чужої волі, поплічник.  Eкономічна енциклопедія