синкопа
синко́па
(грец. συγκοπή, букв. – обрубання, скорочення)
1. Ритмічна фігура, що дає відхилення від норми того чи іншого метра (2) (перенесення музичного наголосу).
2. Випадання звука або складу в середині слова.
3. Глибока непритомність, спричинювана раптовим занепадом серцевої діяльності.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука